Росіяни коригують тактику ударів по українській енергетиці
Від ідеї спровокувати в Україні блекаут Росія ніколи не відмовлялася. І упродовж року дрони та ракети періодично атакували енергетику. Однак очевидно, що зараз розпочався новий етап терору.
Фото: ДСНС
Атака на Київ 30 вересня 2026 р
30 вересня росіяни завдали перший масований удар по енергетиці в новому сезоні. Під атакою був Київ та область. Кремль намагався добитися колапсу в столиці. Росіяни хочуть перебити енергопостачання до міста. Для цього застосовують модернізовані дрони, що здатні перерізати високовольтні лінії.
За даними радника президента Сергія Бескрестнова, росіяни приладували на безпілотники боєзаряд на 40 кг та чотири модулі ураження. У минулому опалювальному сезоні такого типу озброєння не було. Тому логічно, що тепер спроб нищити саме ЛЕПи побільшає. Особливо ті лінії, що з’єднують два береги Дніпра.
«Це — кумулятивний боєприпас, він може руйнувати опори як башту танка. Під час цієї атаки на Київ саме так одну ЛЕП і зруйнували. Чи це страшніше, ніж інші російські засоби ураження? На мою думку, ні. Відновити опору точно простіше, ніж підстанцію. Ворог розпочав цей енергетичний терор завчасно, а не серед зими», — розповідає керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Фото: Facebook / Павло Лакійчук
Павло Лакійчук
Паралельно росіяни намагаються знищити об’єкти генерації довкола Києва. Дрони та ракети спрямовували на Трипільську ТЕС та комплекс ГЕС на Дніпрі.
До столиці знову поверталися графіки відключення: спочатку аварійні, згодом — планові. Однак тривали вони доволі недовго.
«Згадуємо всі правила: не сідаємо у ліфт, якщо світло є — користуємося ним ощадливо написав у соцмережах керівник», — написав у соцмережах керівник компанії YASNO Сергій Коваленко.
Також росіяни хочуть знищити високовольтну підстанцію в Київській області, що відповідає за передання електроенергії з АЕС на заході країни до Києва. Тобто ворог підходить до атак комплексно і має в запасі ще кілька ходів (хоча вони абсолютно передбачувані).
Під ударами також генерація всередині Києва. Дрони цілими партіями летять на теплоцентралі, що взимку обігрівають місто і паралельно виробляють електроенергію.
Фото: LB.ua
Дим над багатоповерхівками після нічних обстрілів Києва
«Головне завдання ворога — це знеструмити Київ та агломерацію і потім не дати можливість забезпечити місто теплом. На жаль, агентурна мережа росіян добре працює. Ми це бачили на прикладі Дарницької ТЕЦ. Тільки-но був чорний дим над трубою, тобто провели ремонтні роботи, наступної ночі туди прилетіло і саме по тому машинному залу. Таке ж саме сталося ще з однією ТЕЦ Києва», — каже енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв.
Очевидно, що наступні етапи російського терору передбачають спроби знищення ключових об’єктів, що відповідають за роботу системи водопостачання та каналізації. І це серйозний виклик як для Києва, так і для іншими міст.
Українська розвідка здобула стратегічні документи, де описана тактика дій росіян на наступний опалювальний сезон. Про неї говорив, зокрема й, міністр енергетики Денис Шмигаль. Кремль дав команду добитися колапсу взимку у великих містах України. Пріоритетом для Росії є Київ, Одеса та Харків.
Росіяни планують діяти кількома хвилями. По-перше, Кремль хоче перебити сполучення для імпорту електроенергії з країні ЄС. Для цього росіяни планують атакувати підстанції та інтерконектори у західних областях України. Йдеться про Львівщину, Івано-Франківщину та Закарпаття.
По-друге, Москва хоче сфокусуватися на знищення внутрішньої генерації світла в Україні. Тобто ракети та дрони знову летітимуть по ТЕС та ГЕС.
«Чому вони так точно потрапляють саме в робочі зали, як це було з Трипільською ТЕС?. Бо до 2014 року певні роботи там проводили російській компанії: вони мають доволі точні схеми», — додає Станіслав Ігнатьєв.
Фото: Укрінформ
Станіслав Ігнатьєв
Паралельно росіяни намагатимуться погасити три робочі українські атомні станції: Хмельницьку, Рівненську та Південноукраїнську. Для цього битимуть по підстанціях, що відповідають за виведення електроенергії з АЕС у мережу.
За даними видання The New York Times, Кремль прагне знищити до 15 ГВт генерувальних потужностей України. Для розуміння — це трохи менше, ніж пікове споживання світла усією країною минулої зими.
Жоден із цих кроків ворогів не є чимось новим ні для українських військових, ні для енергетиків. Питання в тому, чи буде Україні чим відбивати ці атаки.
Торік росіяни вже били і по інтерконекторах на кордоні, як і намагалися загасити АЕС. До речі, у цьому випадку попередніми роками дивувала імпотентність Міжнародного агентства з атомної енергії. Якщо ж Росія знову намагатиметься зупинити атомні станції України, то МАГАТЕ матиме чудову нагоду показати свою ефективність.
Росіяни практично щодня здійснюють локальні обстріли енергетики. Тому в деяких регіонах ситуація залишається дуже хиткою, якщо енергобаланс порушиться — можливі відключення. В «Укренерго» закликають споживачів вмикати потужні пристрої в денні години, коли ще активно працюють СЕС і немає пікового навантаження. Натомість ввечері світло потрібно економити, особливо у період з 17:00 до 22:00.
Фото: pexels.com
Запуск пральки
«Новий етап енергетичного протистояння фактично розпочався. Його результат залежатиме не лише від здатності України відновлювати власну енергосистему після ударів, а й від того, наскільки ефективно вдасться знижувати ресурсні можливості Росії продовжувати цю війну», — пише директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Чи встигла країна підготуватися до наступного опалювального сезону?
З серпня в Україні стрімко падає споживання електроенергії. У серпні зафіксували найнижчий показник за всю історію — 5.6 ГВт, у вересні тенденція тривала. Причина — російські удари по промисловості та блокування експорту, зупинилися великі металургійні підприємства.
З одного боку, більше генерації розподілять на побутових споживачів та критичну інфраструктуру. Але з іншого — зупинка великих промислових підприємств матиме негативний вплив на енергосистему.
Ускладнитися може процес балансування мережі, коли з планових ремонтів вийдуть усі АЕС. Загальна потужність усіх блоків становить майже 8 ГВт, мінімальне споживання у мережі останніми тижнями вже є нижчим.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький каже, що до наступної зими Україна підготувалася краще, ніж торік. Однак проблем вистачає: скажімо, через дефіцит бюджету стався повний параліч урядового фінансування планів стійкості. Саме ці документи передбачали зведення приблизно 1.5 ГВт розподіленої генерації. В уряду плани стійкості тепер називають занадто амбіційною затією.
Фото: Сергій Корецький/Телеграм
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький
«Я думаю, що загалом цього року буде збудовано близько 1 ГВт сонця (СЕС), ще 700-800 МВт вітру. Думаю, що десь 500 МВТ нової газової генерації», — каже голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус.
Під кінець року українській енергетиці мало б вистачати потужностей генерації для забезпечення потреб країни. Але знову ж таки, все залежатиме від головного фактору — наскільки ефективно Україна зможе відбивати російські атаки.
Важливим є також фізичний захист енергетики. У прифронтових регіонах з листопада торік роботи проводило Державне агентство відновлення. Загалом йдеться про 120 об’єктів: великі підстанції, системи водопостачання та теплової генерації.
«Деякі підстанції на 330 кВ, на які побудований захист, витримали більше 60 прямих влучань шахедів. Але це не означає, що якщо туди влучить балістична ракета, вона витримає і зможе передавати електроенергію. Але ми розуміємо, яка ситуація в Сумах, яка ситуація в Запоріжжі, скільки летить КАБів, ракет, дронів і всього іншого. І ті міста мають воду, мають тепло. Воно все працює», — пояснює колишній голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.
Фото: Зоряна Стельмах
Сергій Сухомлин, ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
Ще більше півтисячі об’єктів цьогоріч мали б обладнати фізичним захистом самі громади. Ці роботи повинні були виконати в рамках планів стійкості. Однак через бюджету кризу уряд зупинив фінансування робіт.
Сергій Сухомлин розповідає: багато матеріалів для будівництва фізично захисту (наприклад, арматура) вже не виробляють в Україні, їх потрібно імпортувати.
«З реалізацією планів стійкості ризики (від російських обстрілів — LB.ua) будуть значно зменшені. Інше питання, зараз поки що є проблема із зупинкою фінансування, і це достатньо серйозно буде впливати на реалізацію цієї програми», — вважає екскерівник Агентства.
Україна має суттєвий прогрес у будівництві фізичного захисту, каже співзасновник та директор з досліджень Аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. Скажімо, на магістральних підстанціях «Укренерго» звели другий рівень захисту. Йдеться про масивні залізобетонні споруди, детонаційні екрани та протидронові сітки над автотрансформаторами, додає експерт. Загалом йдеться про дві сотні таких споруд.
Фото: Держагентство відновлення
Вигляд захисних споруд другого рівня захисту після ворожих ударів
Водночас Роман Ніцович також вказує на ризики, які створюють обмеження фінансування через дефіцит бюджету. Йдеться не про повний зрив проєктів, а про зсування термінів їхньої реалізації.
І хоч Мінфін говорить не про цілковите скасування виділення коштів, а перенесення оплати на грудень — ситуацію це може не виправити.
«Проте фактично із середини вересня платежі за капітальними видатками не проводилися, зокрема і за вже виконаними роботами. Це створює каскадний ефект: підрядники не можуть розрахуватися з постачальниками та кредиторами, а строки введення захисних споруд зсуваються», — пояснює Роман Ніцович.
Експерт додає: водночас роботи за кошти міжнародних партнерів, бізнесу та державних компаній можуть продовжуватися без таких затримок.
Фото: Держагентство відновлення
Вигляд захисних споруд другого рівня захисту після ворожих ударів
Уряд: палива на зиму достатньо
Україна вже накопичила під 16 млрд кубів газу в підземних сховищах. І це майже на чверть більше, ніж торік. Тобто цифра вже перевищила базовий показник у 14 млрд кубів на зиму, на який орієнтувався уряд.
Споживання газу зараз на дуже низькому рівні через російські удари по промисловості та зупинку низки заводів. Видобутку наразі достатньо і для поточних потреб, і для подальшого закачування. Тобто станом на 1 листопада газу у сховищах буде ще більше.
«План накопичення виконано. При всій повазі, але це щасливий випадок, що у нас скоротилося споживання настільки, що “Нафтогаз” зміг без жодного імпорту накопичити необхідні обсяги. Бо грошей ні імпорт у нього немає і не очікується», — розповідає керівник Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
У розрахунку запасів газу на зиму потрібно враховувати один важливий показник, каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. Йдеться про так зване буферне паливо: обсяг газу, який неможливо викачати нагору взимку.
«У цих заявах йдеться про абсолютний показник, звідти треба вилучити буферний і газ довготривалого зберігання. А це, вибачте, 4,7 млрд куб. То виявиться, що нам ще накопичувати і накопичувати. Ця плутанина між абсолютною заповненістю сховищ і обсягами газу, які реально можна використати, вона має підозрілий вигляд. Реальний показник — це понад 11 млрд», — переконує експерт.
Водночас уряд так і не наважився дозволити обмежений продаж газу на європейський ринок. Про це просили, зокрема, приватні видобувальники.
Кабінет міністрів хоче перестрахуватися. З одного боку, обмежений експорт газу міг би дати галузі приплив валюти. Ціни на європейському ринку зараз залишаються високими.
Достатньо на зиму країна і вугілля. Загальний рівень запасів на складах теплових електростанцій вже сягає показника у 1,7 млн тонн. Цього для генерації вистачить, інше питання — чи буде де спалювати такий обсяг.
