Фото: ДТЕК
Обʼєкт критичної інфраструктури після російських атак
У Києві – найскладніше, але з графіками практично всі області
Ще з середини липня Росія щодня атакує енергетику України. Фактично понад три місяці поспіль під
ударами перебували різні об’єкти: генерація електроенергії, система передавання, а також інфраструктура видобування та зберігання газу.
З огляду на нові руйнування, «Укренерго» погіршило сценарій на зиму. Однак розвиток подій там просять не називати катастрофічним. Головна причина коригування прогнозів – росіяни влучили в одну із
теплових станцій, на роботу якої і розраховували цієї зими.
Під час масованої атаки на початку тижня росіяни вдарили по майже трьох десятках підстанцій. Деякі об’єкти зазнали критичних ушкоджень.
Головна ціль ударів – Київ. Протягом минулого тижня атак зазнали всі ключові об’єкти електрогенерації в столиці.
Паралельно росіяни обстрілюють систему передавання київського енерговузла. Вони намагаються вивести з ладу підстанції «Укренерго» довкола столиці. Колишня виконувачка обовʼязків міністра
енергетики Ольга Буславець каже, що ризики тривалих перебоїв зі світлом для Києва значно зросли.
Фото: Denys_Smyhal elegram
Міністр енергетики Денис Шмигаль оглядає пошкоджений обʼєкт “Укренерго”
«Особливе занепокоєння викликають наслідки атак для системи централізованого теплопостачання столиці, оскільки пошкодження ТЕЦ створює ризики не лише для виробництва електроенергії, а й для
своєчасного запуску тепла в будинки та стабільного проходження опалювального сезону», – зазначає ексочільниця Міненерго.
Власну генерацію столиця втратила ще минулої зими. Переважно під час січневих масованих ракетних обстрілів. У поєднанні з теперішніми атаками на київське енергокільце це призводить до тривалих
знеструмлень у столиці.
«Раніше щось сталося з підстанціями – погано, але внутрішня генерація підхоплювала. І через це не зупинявся метрополітен, ми не відчували проблем з тиском води», – каже директор Центру досліджень
енергетики Олександр Харченко.
З кінця минулого тижня відключення світла торкнулися практично всіх областей України. Щоправда, інтенсивність графіків різна, найм’якші вони в західних регіонах (за винятком прикордоння з
Білоруссю).
Скажімо, значно погіршилася ситуація з енергопостачанням на Рівненщині. Кремль кілька днів масовано атакував область дронами. Росіяни керують ударними безпілотниками через ретранслятори на
території Білорусі. Енергетики стикаються з серйозною проблемою: відновлення пошкоджених об’єктів затягується через ризики нових ударів. Росіяни намагаються поцілити і у ремонтні бригади, тому
працювати під час повітряної тривоги надзвичайно небезпечно.
Фото: ДТЕК
Зруйнована підстанція на Одещині
Перебої з водопостачанням стаються не лише у столиці
Інтенсивність російських ударів завдає шкоди навіть тим містам, що до зими готувалися найкраще. Наприклад, через потужні обстріли у Вінниці на вихідних виникали перебої з водопостачанням. У місті
падав тиск у трубах внаслідок знеструмлення високовольтної лінії.
У місцевому водоканалі пояснили: підприємство має резервні генератори, однак повністю заживити обладнання неможливо. Цілковитої альтернативи високовольтній лінії немає.
«Ми ніколи не казали, що на максимумі готові до суперскладної зими. Це ви нас з кимось плутаєте. Навпаки. З кінця 2022 року, коли ми почали отримувати генератори від міжнародних партнерів, ми
чесно розказували, що ці генератори можуть, а що ні. Щоб не плекати марних сподівань у людей. І повторювали разів сто на ефірах й у соцмережах, а також під час кожної зупинки станції, що у разі
знеструмлення станції генератори не зроблять так, щоб миттєво в людей була вода з-під крана», – повідомляє пресслужба «Вінницяоблводоканалу».
Однак, за даними міської влади, каналізаційні станції та очисні споруди під час знеструмлень працюють на генераторах.
У «Вінницяоблводоканалі» також пояснили, чому під час обстрілів торік проблем з водою у місті не виникало. Річ у тім, що минулого опалювального сезону через російські удари виникав гострий дефіцит
електроенергії. Внаслідок чого для бізнесу та населення запроваджували графіки. Натомість водоканал мав живлення, оскільки це критична інфраструктура.
Фото: Facebook “Вінницяоблводоканал”
“Вінницяоблводоканал”
Цього року росіяни змінили тактику і б’ють по системах передавання, що й спричиняє знеструмлення самого водоканалу. Роботі системи водопостачання дуже шкодить й нестабільний рівень напруги, що
виникає через російські удари.
З початку тижня графіки працюють у більшості регіонів держави: знеструмлення діють з 06:00 і до опівночі.
Водночас жодних превентивних відключень електроенергії в Україні не запроваджують. Графіки чи екстрені знеструмлення – це реакція на ситуацію в енергосистемі.
«Головне, що варто пам’ятати: енергетики не зацікавлені у відключеннях. Кількість розподіленої електроенергії – то їхній хліб: є товар – електроенергія, є робота для перевізника – обленерго. Їхнє
завдання – забезпечувати розподіл електроенергії та відновлювати живлення. Але коли енергосистема потребує термінового зменшення навантаження, оператор розподілу має виконувати відповідні команди», –
зазначили у пресслужбі компанії «Вінницяобленерго».
Водночас реальна тривалість відключення світла іноді може не збігатися з графіками, і на це є кілька причин.
Фото: Укренерго
Ремонт пошкодженої інфраструктури після обстрілів РФ
По-перше, у мережі трапляються локальні аварії. Цю інформацію потрібно перевіряти на сайті постачальника електроенергії.
По-друге, ситуація в енергосистемі змінюється щохвилини, тому тривалість знеструмлення можуть коригувати.
По-третє, світло можуть подавати із запізненням до пів години. Йдеться про фізичне перемикання, коли бригади енергетиків в ручному режимі виконують певні технічні роботи.
«У росіян зараз вистачає ресурсу атакувати окремі відносно невеликі міста. Умовний Луцьк: дві станції 110 кВ вилетіли, і все – місто без світла. А там ще й захист не сильно будували. На жаль,
міста заходу та центру цього не виконали. У них і грошей, мабуть, не було. Ми ж пам’ятаємо, що в плани стійкості закладали 80 % державного фінансування, і воно не надійшло», – розповідає Олександр
Харченко.
Сонячні станції втрачають продуктивність, а ремонтна кампанія на АЕС на фініші
Енергосистема минулого тижня отримала додаткову потужність. Після планового ремонту до роботи повернувся ще один блок АЕС. Загалом їх в системі вже вісім, ще один – перебуває на плановому
оновленні.
Фото: EPAUPG
Одна з українських атомних електростанцій
Президент Володимир Зеленський вже заявляв, що Путін скасував будь-які обмеження на удари по Україні. Росіяни не відмовилися від ідеї погасити українські атомні станції. Від початку осені вже було
кілька таких спроб, коли Москва била по підстанціях довкола АЕС. Однак цієї зими Кремль може ще більше підняти ставки.
«Не факт, що вони не почнуть бити по майданчиках атомних електростанцій, принаймні по відкритих розподільних пристроях. Це та інфраструктура, що забезпечує видачу електроенергії», – пояснює
співзасновник та директор з досліджень Аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
Експерт додає, що поки що важко оцінити рівень захисту ВРП атомних станцій. За його спорудження відповідає «Енергоатом». Перші тендери на будівництво оголосили ще восени 2024 року. У статті LB.ua йшлося про ці запізнілі кроки і ризики перед опалювальним сезоном.
«Є питання, чи вони завершили будівництво», – каже Роман Ніцович.
Виробництво електроенергії сонячними станціями поступово скорочується через сезонний фактор. Різке падіння у денні години також відбувається через дощову та похмуру погоду в західних
регіонах.
З іншими видами генерації ситуація практично не змінилася. Теплові станції та ТЕЦ перебувають на низькому рівні виробництва електроенергії через пошкодження. Їхній ремонт триває практично у
цілодобовому режимі.
Фото: Укргідроенерго
Кременчуцька ГЕС
Рівень води у Дніпрі та Дністрі досі дуже низький, тому ГЕС України також на мінімальному рівні генерації. В «Укргідроенерго» повідомили, що продовжують відновлення пошкоджених об’єктів, як і
будівництво фізичного захисту. Однак убезпечити усю інфраструктуру ГЕС від російських атак неможливо.
«Я не хочу давати надто оптимістичних прогнозів на зиму. Ми розуміємо всі ризики й готуємося до них щодня», – каже генеральний директор компанії Богдан Сухецький.
Україна також намагається розширити потужності імпорту. Однак ліміти на закупівлі електроенергії в ЄС поки не вдалося збільшити. Процес зіткнувся зі значними технічними проблемами, особливо з боку
країн Євросоюзу. Утім, до зими енергетика окремих найпроблемніших регіонів України може покращитися.
«Очікується, що найближчим часом буде прийнята в експлуатацію нова лінія 400 кВ між Румунією та Молдовою, що значно підвищить надійність постачання як Молдови, так і півдня України», – пише фахівець галузі енергетики Віктор Відзіговський.
Саме обмежена можливість передати електроенергію до дефіцитних областей поки що є найсерйознішою проблемою України. І що ближче до морозів, то більше росіяни намагатимуться загострити
ситуацію.
Читайте також«Київ готовий до зими на 80%». Де правда і де брехня в заявах влади про виконання плану
стійкості столиці
І центральна, і місцева влада навперебій повідомляють про відсотки готовності до зими. Але теперішня ситуація у енергетиці вже довела важливий факт: ці звіти мало що гарантують.
Фото: Денис Шминаль/telegram
На одному з обʼєктів енергетичних об’єктів Чернігівщини
Справжнім індикатором успішності є відповідь на одне запитання: скільки часу зможе автономно працювати критична інфраструктура у місті, якщо воно втратить зовнішнє електроживлення?
«Росіяни зараз фокусують удари на заході. Вони хочуть пошкодити лінії електропередачі та підстанції, що передають електроенергію у центр та на схід. Тимчасово вони можуть досягати певних цілей,
але довгостроково, думаю, ні. Аварійне обладнання є, воно відновлюється», – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Міста розпочинають опалювальний сезон: поки лише для соціальної сфери
Уряд розблокував фінансування регіональних планів стійкості. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Він переконує, що Кабмін виконує свої зобов’язання перед громадами.
В Асоціації міст вже неодноразово закликали уряд прискоритися. В
організації нагадують, що повноцінне фінансування підготовки до зими зупинилося ще на початку вересня. Тобто країна вже змарнувала чимало часу.
19 жовтня Кабмін виділив на регіональні плани стійкості майже 4 млрд грн. Гроші поділили на дві частини: більша – надійде у регіони субвенціями, решту передадуть Державному агентству
відновлення.
Що цікаво – половина грошей від уряду виділили для однієї області. Мова про Дніпропетровщину, яка отримає майже 2 млрд грн. Значно менше перепало Києву – понад 490 млн. Загалом фінансування
одержали ще 12 областей.
Громади розпочинають опалювальний сезон. Тепло поступово подають до закладів соціальної сфери: садочків, шкіл та лікарень. Опалювання житлових будинків найімовірніше відкладуть до 1
листопада.
Запасів газу на зиму достатньо: у підземних сховищах накопичили майже 16 млрд кубів, що вже на 20 % більше за торішній показник. Закачування газу ще триває, попри дозвіл приватним видобувальникам
продавати частину газу за кордон.
«З цим обсягом ми можемо пройти опалювальний сезон без імпорту. Проблема виникне, якщо буде дуже холодна погода і у пікові дні споживання виросте до 110 млн кубів на добу. Уявимо, що видобуток у
нас на понад половину пошкоджений. Сховища пошкоджені і не можуть стільки видати. Відповідно якусь частинку нам потрібно буде імпортувати. Саме для таких найгірших сценаріїв нам і потрібен буде
імпорт», – пояснює аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо.
Фото: utg.ua
На одному із газосховищ України
За лічені дні до початку опалювального сезону комунальна галузь зіткнулася зі ще одним викликом. Уряд знову розпочав процедуру зміни правил бронювання. Кабінет міністрів спочатку затвердив
постанову, а потім на ходу почав її змінювати (остаточної версії документа немає).
Тому достеменно невідомо, а що ж саме можуть змінити. Раніше урядовці хотіли скоротити квоту бронювання для комунальників до 60 %. Керівники найбільших теплокомуненерго та водоканалів закликати не робити цього. Там вважають, що такі дії уряду можуть мати критичні наслідки для роботи галузі взимку.
«Вакантні 40 % виробничих посад. Милосердні донори передають генератор чи машину, але фундаментальних потреб це не закриває, обладнання потребує обслуговування. Немає людей – немає кому надавати
послугу», – говорить виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
В урядових планах йшлося також і про скорочення 100 % квоти бронювання працівників енергетичних підприємств. Однак, схоже, у Кабміні від цієї ідеї також відмовилися. Прем’єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що в урядовців «такої мети немає».
