Найгірша ситуація з грошима від початку повномасштабного вторгнення
Таких відвертих заяв про ситуацію в економіці країни останніми роками, здається, не робив ще жоден прем’єр-міністр. Сергій Корецький повідомив: справи з державними коштами кепські. Вперше з 2022 року держава зупинила значну частину видатків бюджету. Оплати перенесли під кінець року, загалом йдеться про майже 40 млрд грн. За жовтень і листопад ця сума може ще зрости.
Фото: КМУ
Прем’єр міністр Сергій Корецький під час наради з міністром оборони щодо закриття додаткового оборонного запиту на $27 млрд цього року.
Водночас захищені статті (соціалка, зарплати бюджетників тощо) та сектор оборони продовжують фінансувати. Хоча з грошима на війну також є проблеми — їх потрібно ще більше.
«Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету й переніс частину видатків з вересня, жовтня і листопада на грудень. Насамперед — це капітальні видатки: будівництво і реконструкція (наприклад, лікарень), будівництво укриттів у лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла та інші», — каже голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
Але головний ризик полягає в тому, що в грудні ці кошти можуть так залишитися не освоєними. Для проведення робіт може просто забракнути часу.
Є дві головні причини, чому з осені державі забракло коштів. По-перше, внаслідок російських ударів по промисловості та бізнесу зменшуються податкові надходження до державного бюджету.
Це дуже добре видно не лише з падіння фіскальних зборів, а й через ситуацію в енергетиці.
«Суттєво знизилось електроспоживання внаслідок продовження ракетних атак на промисловість, зокрема на енергоємні підприємства металургійного комплексу, які зупиняють свої виробництва. Енергетика втрачає великих споживачів і стабільне споживання електроенергії, зокрема в нічні години. Це ускладнить балансування енергосистеми, коли вийдуть всі блоки АЕС з ремонтів і в енергосистемі буде високе базове навантаження», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Фото: Укренерго
Друга причина фінансової кризи — непрофесійні дії української влади. Держава не змогла отримати увесь обсяг фінансової допомоги від ЄС.
У рамках кредитної програми Ukraine Facility Україна повинна виконувати умови і за це отримує гроші від європейських партнерів. Кожна реформа коштує певну кількість грошей (іноді сотні мільйонів, іноді мільярд). Подібною є співпраця й з іншими донорами: МВФ та Світовим банком.
Якби Верховна Рада упродовж року вчасно проголосувала за чотири десятки законів, то лише Євросоюз перерахував би Україні до 30 млрд євро. Ці гроші і так передбачені для допомоги українському бюджетові. ЄС готовий їх віддати, однак проблема в українській владі, яка гальмує хід низки реформ.
Читайте також«У Брюсселі тепер десять разів подумають». Чому Рада не ухвалює закони, від яких залежить допомога ЄС
Скажімо, щоб отримати жовтневий транш на понад 4 млрд євро потрібно остаточно затвердити закон про оподаткування посилок з-за кордону (вартістю до 150 євро), змінити законодавство про оцінку майна, затвердити принципи утворення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати, а також скасувати правку до закону про фінмоніторинг публічно значущих осіб (її внесли влітку, ЄС був проти).
І проблем тут одразу кілька: по-перше, більшість з цих законів є політично чутливими навіть для президентської фракції, де немає єдності у голосуванні. По-друге, до частини з цих законопроєктів вже подали тисячі правок, розгляд затягнеться. По-третє, у розпал найбільшої фінансової кризи в країні Верховна Рада взяла паузу на сесійні засідання до майже середини жовтня.
Фото: Андрій Нестеренко
«Нам міжнародні резерви дуже потрібні. І для цього Україні треба виконувати домашню роботу. Гарна новина у тому, що все залежить від нас. У бюджетах міжнародних партнерів заплановане фінансування. Отримати його можливо і потрібно, і це Україні під силу», — каже заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський.
Уряд киває на депутатів, а Верховна Рада чи то на канікулах, чи то працює в комітетах
Кабінет міністрів обіцяє до 15 жовтня виконати всі зобов’язання перед міжнародними партнерами. Сергій Корецький згадує попередників і фактично нарікає на важкий політичний спадок.
«Уряд має доробити усе, що не було зроблено за цей рік. А накопичилися, на жаль, багато. Це — сорок два різних документи, постанови, рішення. І подати закони до парламенту», — заявив прем’єр-міністр.
Далі Сергій Корецький хоче перекинути м’яч на поле Верховної Ради. З одного боку, це цілком логічно. Але з іншого — чимало умов співпраці з кредиторами ще попередній уряд Юлії Свириденко не погоджував з депутатами, що й викликало у парламенті спротив та обурення.
«Якщо 13 жовтня Верховна Рада проголосує все, що має, то ми очікуємо на отримання 4 млрд макрофіну до кінця місяця. Це, звісно, глобально проблему не вирішить, але буде можливість фінансувати поступово щось критичне», — розповідає перший заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже відверто говорить: Україна не має іншого шляху. Лише виконання раніше погоджених умов — це спосіб отримати гроші до бюджету.
Фото: EPA/UPG
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн спілкуються з представниками ЗМІ після прибуття на саміт Європейської ради в Брюсселі, 18 червня 2026 року.
Спроби української влади обійти цей принцип не дають результату. Однак для Києва залишився ще один спосіб — домовлятися з кожною країною ЄС індивідуально. Або ж залучати інші держави, такі як Норвегія, Канада, Японія тощо.
Чи справді уряд призупинив фінансування Планів стійкості?
Кабінет міністрів перестав виділяти кошти на підготовку до опалювального сезону. Про це повідомила Асоціація міст України. Уряд зупинив проплати на захист енергетики, реалізацію планів стійкості та навіть ліквідацію наслідків російських ударів.
«Плани стійкості громад в 2026 році не профінансовані урядом навіть на заявлені колись премʼєр-міністеркою (Юлією Свириденко, — LB.ua) 30%, більше того, уряд заборгував комунальним підприємствам 85 млрд грн, то ж реалізувати їх неможливо», — зазначили в Асоціації міст України.
В організації вважають, що Кабінет міністрів не може просто так зупинити проплати. Для цього, згідно із законодавством, має бути рішення Верховної Ради, подібного голосування там не було. В Асоціації нагадують: їхніми членами є понад тисяча громад з усієї України, тепер підготовка до зими там під загрозою.
Уряд ще раз довів громадам, що йому не можна вірити, — каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Ситуація з підготовкою до зими на місцях дуже різна. Деякі мери дуже ризикували, дехто міг наразитися навіть на кримінальні провадження. Річ у тім, що деякі очільники громад на власний страх і ризик розпочали роботи ще до виділення коштів.
«Вони знайшли підрядників, які їм під обіцянку заплатити і працювали. От ці громади зараз будуть у нормальному стані. Таких вистачає, вони намагалися під чесне слово щось побудувати. Це стосується і захисту, і когенерації. Але підрядники, які їм повірили, до грудня нічого не побачать. Під кінець року в нас несподівано виявляється, що частину грошей не витратили і її треба пропустити, тому буде, як завжди», — вважає Олександр Харченко.
Фото: eurodiesel.com.ua
2 когенераційні установки на Львівщині
Водночас для міст з великими бюджетами така ситуація не стала катастрофічною, додає експерт. Мова, скажімо, про Київ чи Одесу, хоча їм також доведеться перерозподіляти витрати. А от з біднішими громадами справи будуть кепськими.
«Нагадаю, що домовленість уряду з регіонами була приблизно така: Кабмін забрав майже всі гроші у центр і обіцяв фінансувати 80% планів стійкості. Окрім Києва, якому обіцяли половину, але по факту буде 25%», — пояснює Олександр Харченко.
Кабмін не міг повністю припинити фінансування підготовки до зими, вважає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. Певні роботи з планів стійкості продовжують виконувати. Адже кошти на них виділяють за окремими статтями.
«Капітальні видатки, які припинили фінансуватися, закладалися відповідно до Закону “Про державний бюджет”. А комплексні плани стійкості були затверджені здебільшого у березні. Так, з частиною робіт можуть виникнути проблеми, але здебільшого їх виконають. Не забуваймо, що є ще фінансування через експериментальні проєкти та Фонд підтримки енергетики, які також не є капітальними видатками. Йдеться серед іншого і про фізичний захист», — каже Геннадій Рябцев.
Громади критикують урядові ініціативи
Уряд вважає плани стійкості головним елементом підготовки до опалювального сезону. Саме ці документи мали б допомогти громадам досягти енергетичної автономності в умовах потенційних проблем з постачанням електроенергії та тепла.
Фото: Денис Шмигаль / Telegram
Наслідки удару по одній з ТЕЦ, яку атакували росіяни вночі проти 3 лютого
Координацією формування планів стійкості займалися обласні військові адміністрації, тобто вертикаль президента.
«А що таке ці плани стійкості? Нема методології їхнього формування, є якийсь перелік заходів. А коштів на них немає, для нас їх не фінансують, я зараз кажу про наше тилове місто. Це — здебільшого “фішечка”, як вони люблять казати з точки зору піару. А реальність інша: у нас уже шість років уряд не відшкодовує різницю у тарифах на тепло», — каже заступник мера Тернополя Владислав Стемковський.
Посадовець додає, що тариф на тепло у місті покриває лише половину від витрат. Скажімо, вартість електроенергії у розрахунках вказана 2.96 грн за кіловат. Натомість взимку ціна світла для місцевого теплопостачального підприємства сягала показника у 15-17 грн.
Тобто у процесі підготовки до зими чи не найскладнішою є ситуація з виробниками тепла. Підприємства працюють за збитковими тарифами, уряд не покриває різницю. А віднедавна майже сімдесят компаній стикнулися з ще однією проблемою: їхні рахунки заблокували через борги за газ.
Фото: Суспільне Черкаси
Керівник ‘Черкаситеплокомуненерго’ Павло Карась.
«Умань, Сміла, Багачеве, Корсунь, Канів — усі ці міста із заблокованими рахунками. Який у них рівень підготовки до зими? Я вам відповідаю: нуль. Абсолютно. Незалежно від того, що вони написали у звітах», — сказав керівник Черкаситеплокомуненерго Павло Карась.
Гроші — не єдина проблема, потрібне посилення ППО
Плани стійкості мали б стати стратегічним документом, за яким уряд може оцінити ситуацію в кожній громаді, пояснює президентка Аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. Йдеться про ситуацію з децентралізацією електроенергії, теплопостачання, захистом енергетики та резервною генерацією.
«Чомусь вважають, що ці документи мають все повирішувати. Для мене це просто світлофор: рухається чи ні ситуація, є динаміки чи нема. Ми слухали мерів і я б назвала гарні приклади: Житомир, Хмельницький. Вони вміють брати кредити, і віддають їх, вміють мобілізувати власні кошти. Але ж при цьому з місцевих бюджетів ще й забирають гроші у державний бюджет. Їм непросто на місцях», — зазначає Олена Павленко.
Читайте такожСвіжа кров для нашої ППО: що включає пакет на $2,68 млрд, який схвалили США для України
Фото: Суспільне Черкаси
З 1 квітня 2026 року комунальне підприємство «Черкаситеплокомуненерго» зупинило виробництво електроенергії.
Експертка додає: для забезпечення планів стійкості розробили спеціальний фінансовий інструмент. Наприклад, якщо громада хоче закупити обладнання до зими, то вона повинна виділити з власного бюджету 20% від вартості. Решту суми мала б перекрити держава.
«Станом на березень, коли ми чули про цей інструмент, це звучало класно, більш-менш зрозуміло. Станом на серпень я бачу, що залучення коштів — темпи і динаміка низька. Чи це тому що держава виділяє менше, чи тому що документів треба багато, чи дають кошти постфактум — незрозуміло», — каже Олена Павленко.
Водночас в уряді вважають, що Україна підготувалася до зими значно ліпше, ніж торік. Прем’єр-міністр Сергій Корецький каже: у 2026 році країна має більше генерувальних потужностей, також значну частину об’єктів критичної інфраструктури вдалося забезпечити резервними джерелами живлення. Говорить очільник уряду і про запас обладнання на випадок нових руйнувань.
Фото: КМУ
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час засідання кабміну
«План стійкості з самого початку був надамбіційним. І тільки так треба мислити, і тільки так треба ставити задачу. Бо поставили би меншу, напевно б знайшли причини, чому ми їх не виконали. А коли поставили понад максимальну, то навіть 70-80% виконання — це суттєво більше, ніж можна було уявити», — вважає прем’єр-міністр.
Україна вже зуміла накопичити достатньо газу на зиму, але закачування у сховища ще триває. Планова ремонтна кампанія на АЕС добігає до завершення. Однак оцінити загальний рівень підготовки до зими неможливо — більшість даних таємні.
Головний ризик на наступну зиму залишається незмінним — росіяни намагатимуться знищити енергетику України. З огляду на дані розвідки, Кремль знову робить ставку на терор цивільних. Тому питання не лише в тому, чи якісно Україна зуміла підготувати до зими енергетику. А й чи вдасться посилити протиповітряну оборону держави.
