Законопроєктом пропонується внести зміни до п’яти законів України
колаж: glavcom.ua
«Метою законопроєкту є забезпечення безперервного та стабільного функціонування ключових державних інституцій»
На сайті парламенту з’явився законопроєкт, який передбачає забезпечення державною охороною членів Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони, якщо вони виконували свої повноваження під час війни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Верховну Раду.
«Метою законопроєкту є забезпечення безперервного та стабільного функціонування ключових державних інституцій, які ухвалюють стратегічні рішення в умовах війни, шляхом удосконалення правового регулювання державної охорони та забезпечення безпеки президента України, вищих посадових осіб держави, керівників органів сектору безпеки і оборони, народних депутатів України та членів їхніх сімей, які виконують або виконували свої повноваження у період дії стану війни та/або воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а також посилення інституційної спроможності Управління державної охорони України, Служби безпеки України та Національної поліції України щодо виконання відповідних завдань», – йдеться у пояснювальній записці.
Законопроєктом пропонується внести зміни до п’яти законів України:
- «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»,
- «Про статус народного депутата України»,
- «Про загальну структуру і чисельність Управління державної охорони України»,
- «Про Службу безпеки України»,
- «Про Національну поліцію».
Основні положення законопроєкту передбачають:
- встановити довічну державну охорону президенту часів війни та членам його сім’ї – після припинення президентських повноважень. Це не стосується випадків, коли главу держави усунули з посади шляхом імпічменту;
- члени Ставки та РНБО після припинення повноважень забезпечуватимуться держохороною на території України впродовж 10 років. Положення не поширюватиметься на посадовців, яких суд позбавив волі за кримінальне правопорушення;
- членам сімей пропонують гарантувати безпеку протягом строку повноважень цих посадовців та один рік після припинення. А в разі насильницької смерті представника Ставки/РНБО – упродовж періоду дії воєнного стану і п’яти років після його припинення або скасування;
Якщо Рада ухвалить відповідну законодавчу ініціативу, на державну охорону строком на 10 років зможуть претендувати вже звільнені представники Ставки та РНБО. Головна умова – вони мали виконувати відповідні повноваження під час воєнного стану.
До слова, раніше у Раді з’явився законопроєкт про внесення змін до закону «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» щодо держохорони окремих категорій військових посадових осіб.
