Кабмін вивільнив “гігават” електроенергії. Як це вплине на відключення

Уряд «вивільнив» гігават світла: чиїм коштом свято? 

У грудні Кабінет міністрів ініціював велику ревізію списків захищених споживачів. Переліки складали військові адміністрації, відповідно — ці об’єкти не зачіпали графіки відключення світла.
Критерії для формування цих списків не витримували жодної критики. Бо статус недоторканних отримували бізнеси та підприємства, які точно не мають життєво важливого значення для регіонів. У деяких
областях світло цілодобово отримували готелі, салони, цирки чи розважальні центри. 

Замість того, щоб системно і прискіпливо змінити правила формування списків захищених споживачів, уряд зрубав з плеча. У авральному режимі списки таки змінили, але як саме — достеменно
незрозуміло. А втім, держава таки зуміла «вивільнити» гігават електроенергії. В уряді терміново розпорядилися перенаправити цей обсяг на потреби населення. Але водночас не пояснили, як це технічно
збираються робити. 

Експерти галузі по-різному оцінюють дії уряду та їхні наслідки. Директор Центру вивчення енергетики Олександр Харченко каже: переліки захищених споживачів справді потрібно були вичистити від
зайвих об’єктів. Рішення уряду фахівець називає хоч і запізнілим, але правильним. 

«Вирахувати, де можна зекономити потужності — це одне. А от переключити таких споживачів на інші джерела — це вже друге. І боюся, що це займе дуже багато часу. Простий приклад: житлові будинки
підключені до метрополітену. Альтернативних джерел підключення у радіусі нема. Що з цим робити? Вимикати метрополітен за графіком ніхто не буде. Переключити будинки нікуди», — пояснює Олександр
Харченко. 

Фото: ДТЕК Київські електромережі

Натомість Геннадій Рябцев вважає: гігават для населення знайшли лише на словах. Фахівець галузі енергетики переконаний: значного скорочення тривалості знеструмлень для побутових споживачів не
буде. 

«Фізична складова енергетичної мережі є такою, що виокремити тих чи інших супутніх споживачів із захищеної лінії технологічно неможливо. Через це енергетики не можуть подавати електроенергію
обраним споживачам і не подавати її іншим, які приєднані до тієї ж лінії», — каже Геннадій Рябцев. 

До переліку захищених станом на початок грудня входили п’ять тисяч споживачів, говорить Володимир Омельченко. Директор енергетичних програм Центру Разумкова загалом позитивно оцінює урядову
ревізію цих списків. Експерт вважає: держава й справді можна таким чином «вивільнити» гігават електроенергії. 

«Не варто розраховувати, що це кардинально змінить ситуацію з графіками погодинних відключень населення. Тому що головним фактором відключень є не перерозподіл споживання серед критичної
інфраструктури, а регулярні масовані російські обстріли», — розповідає Володимир Омельченко. 

Фото: ДТЕК

Ремонт опори лінії електропередачі

На різдвяні свята у низці областей графіки відключення й справді ставали коротшими. Що було причиною цьому ні в уряді, ні в Укренерго офіційно не повідомляли. З одного боку, можливо, на ситуацію й
справді вплинуло скорочення переліку захищених споживачів. Але з другого — на Різдво бізнес-активність спадала, що тягнуло за собою і зменшення споживання електроенергії підприємствами. 

«Проаналізуйте обсяг когенераційних установок, встановлених бізнесом для власних потреб на підприємствах. Ці установки здебільшого не підключені і не синхронізовані з обʼєднаною енергосистемою. І
зробіть все необхідне, щоб залучити бізнес, щоб він захотів поділитися надлишками: очевидно, що за умов наявності газу і оплати за електроенергію. Це збільшить постачання, а не просто проведе
перерозподіл. Просто відрубати бізнес — це поганий варіант, це те саме населення, яке залишиться без роботи і заплат», — вважає виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав
Павлюк. 

Багато обіцянок від Кабміну 

Цього тижня уряд ухвалив кілька важливих рішень, що стосуються галузі енергетики. У Кабміні вважають, що вони дозволять забезпечити справедливіший розподіл електроенергії. Зокрема, урядовці
посилив контроль над компаніями, що постачають світло і тепло. Кабінет міністрів відновив перевірки таких підприємств, причина — зростання кількості збоїв та аварій. Перевірки були під забороною з
березня 2022 року. 

Також уряд переконує, що врегулював питання завершення конкурсу на будівництво розподіленої генерації. Ці установки допоможуть балансувати енергетичну систему і їх важко знищити через відносно
невеликі розміри. Конкурс на будівництво провели ще торік, мова про 700 МВт генерації. Переможців обирала державна комісія, їх визначили, але без пояснень так і не затвердили. Цей процес міг особисто
блокувати тодішній міністр енергетики Герман Галущенко. 

Тепер же уряд обіцяє завершити процедуру затвердження переможців, новий конкурс проводити не доведеться. 700 МВт генерації потенційно могли б покрити базові потреби 1-2 невеликих областей. Але
будівництво цих потужностей вряд чи станеться цього опалювального сезону. 

Фото: facebook/Юлія Свириденко

Юлія Свириденко

Наразі ж більшість областей живуть за суворими графіками знеструмлення. Коротшими відключення є хіба лише на заході України. 

«У нас залишаються мережеві обмеження. Здебільшого вони і спонукають до того, що ми мусимо переходити до графіків. Ми імпортуємо електроенергію практично цілодобово. Пікова частина складає
1500-1600 МВт — це нижче тої межі, що дозволена за контактами. Єдина проблема, яка залишається — мережеві обмеження, щоб проштовхнути цю електроенергію на схід України», — каже виконувач обов’язків
керівника Держенергонагляду Анатолій Замулко. 

Натомість в «Укренерго» повідомили, що імпорт електроенергії з країн ЄС стане прогнозованішим. Про це свідчать результати першого місячного аукціону з розподілу пропускної спроможності між
країнами. Запити компаній значно перевищили обсяг торгів. Місячні аукціони можуть забезпечити більшу стабільність енергосистеми, а також потенційно зменшити вартість імпорту. 

Базовий сценарій: до шістнадцяти годин без світла

Морози хоч і впливають на рівень споживання електроенергії, проте не стануть катастрофою для України. Темою зниження температури на повну спекулює російська пропаганда, наголошує директор
енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Фахівець пояснює: від самого лише морозу електротранспорт не зупиниться, перебоїв у постачанні води та тепла не буде, а відключення світла
значно не зростуть. Володимир Омельченко наголошує: графіки знеструмлень найперше залежать від нищівності російських атак, а також — здатності ремонтних бригад відновлювати пошкоджені об’єкти.
Зокрема, й з огляду на те, чи є запасне обладнання на складах. 

Фото: EPA/UPG

Пошкодження внаслідок обстрілів

«Мій базовий прогноз для Лівобережжя залишається незмінним. Середні графіки відключень до закінчення опалювального сезону будуть у діапазоні 8-16 годин», — каже Володимир Омельченко. 

Водночас у прифронтових областях і у прикордонні з Росією графіки знеструмлення можуть бути суворішими. Якщо росіяни й надалі регулярно атакуватимуть Одеську область, то ситуація там також буде
подібною. Натомість у західних регіонах через специфіку будови енергетичної системи — відключення світла будуть не такими тривалими, як на решті території держави. 

Запаси газу: обережний оптимізм 

З початку року росіяни понад два десятки разів атакували об’єкти «Нафтогазу». Мова про масовані удари з використанням десятків ракет та сотень дронів. При чому цілять росіяни фактично по усіх
типах стратегічних об’єктів: від родовищ до інфраструктури підземних сховищ. Загалом за рік на українську газову інфраструктуру росіяни спрямували понад дві тисячі повітряних цілей. А цього тижня
найдужчі удари припали по об’єктах «Укрнафти». Росія прагне перебити газопостачання для населення. 

«Враховуючи удари по внутрішній інфраструктурі, без імпорту газу нам було б важко. Протягом 2025 року обсяги складатимуть майже шість млрд кубів, що дозволяє нам проходити цей опалювальний сезон
максимально контрольовано. Більшість наших фінансових потреб на імпорт вже закрили», — каже комерційний директор «Нафтогазу» Сергій Федоренко. 

У компанії кажуть: одне із головних завдань — це диверсифікація постачання. «Нафтогазу» шукає нові шляхи для імпорту, один із пріоритетних — купівля американського скрапленого газу. Цьогоріч зі
США імпортували приблизно 600 млн кубів газу, здебільшого постачання йшло через польські та литовські термінали. 

«Постачання скрапленого газу загалом може сягнути 1 млрд кубів», — додає Сергій Федоренко. 

Фото: з відктирих джерел

Постачання скрапленого газу

Цього тижня запрацювали ще два нових коридори для постачання газу із терміналів Греції. Загалом мова
про потужність у майже 10 млн кубів на добу. Це — дуже перспективні маршрути, ними до України можуть постачати, зокрема, пальне з Азербайджану. Нові коридори проходять територією Греції, Болгарії,
Румунії та Молдови. 

«І українські трейдери, і нерезиденти (їх понад двісті і вони зберігають газ у нас) зацікавлені у тому, щоб були ці додаткові маршрути. Тому що вони роблять їм економічний спред. І для держави це
дуже важливий крок. Тому що, з одного боку, ми зупинили транзит російського газу. А з іншого — нам потрібно знайти альтернативний фізичний ресурс для завантаження роботи нашого ринку газу, нашої
газотранспортної системи, сховищ. Це — елемент стійкості держави», — каже заступник міністра енергетики України Микола Колісник. 

На нових маршрутах Україна отримала колосально великі знижки від партнерів. Ймовірно дисконт на транспортування може сягати майже 50 %. Але поки що ці маршрути не мають популярності. Компанії не
забронювали потужності на імпорт у січні. Цьому є ймовірне пояснення: по-перше, аукціони організовували доволі поспішно. По-друге, багато компаній завчасно законтрактувати постачання на січень за
іншими маршрутами. 

Попри знижений видобуток (до 5 % нижче рівня вересня), завдяки температурам вище норми та імпорту, Україна відбирає з підземних сховищ поки що відносно невеликі обсяги газу. В середньому 20 млн
кубів на добу», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець. 

Цей показник щонайменше утричі менший, ніж у середньому у грудні попередніми трьома роками, додає експертка. Водночас з початку тижня Україну накрили морози, а це означає — споживання газу значно
зросло. 

Фото: facebook/Нафтогаз

Підземне газове сховище

Рівень запасів газу у підземних сховищах приблизно складає 12.7 млрд кубів. А це на понад 20% більше, ніж торік. 

Європейський енергетичний ринок наприкінці грудня демонструє небувалу стабільність. Ціни на газ знизилися до рівня 2023 року, тобто до 27-28 євро за МВт·год (хаб TTF, Нідерланди). По-перше, у
країнах Європи перед святами помітно падає бізнес активність. Відповідно знижується і попит на пальне. По-друге, сховища країн континенту заповнені на достатньому рівні. Тому потреби купувати великі
партії газу немає. По-третє, додає спокою ринку і перемовний процес в російсько-українській війні. 

Із запасами інших видів палива Україна також не має проблем. За даними Міністерства енергетики, на складах держава накопичила понад 2 млн тонн вугілля та понад 110 тисяч тонн мазуту. Цього цілком
вдосталь для опалювального сезону.