Фото: ДСНС
Рятувальник та наслідки обстрілів
Один із найдужчих ударів від початку року
Попри масштаб удару 23 грудня, українська протиповітряна оборона продемонструвала дуже високу ефективність. Знешкодили вдалося понад 90 % повітряних цілей Росії. Найкращий результат виявився у збиванні крилатих ракет. Дещо меншим є показник знешкодження ударних безпілотників. Системи Patriot не зуміли збити російські «Кинджали», але у Повітряних силах повідомили: аеробалістичні ракети не досягли цілей. Україна зуміла знайти рішення, як ефективно протидіяти цьому виду озброєння: подробиці не розголошують.
«Виявляється, у росіян 23 грудня профільне “свято”, тобто “день стратегічної авіації”. Вони це “свято” вирішили відповідно “відзначити”, тобто провести новий масований удар по нашій інфраструктурі. Ця коротка репліка була до того, що ми можемо досі погано розуміти логіку, за якою росіяни формують “червоні дні календаря” для нових обстрілів України», — каже військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд», експерт з озброєнь Іван Киричевський.
Удосвіта 23 грудня внаслідок російської атаки без світла залишилися понад 300 тисяч абонентів на Рівненщині. У регіоні були влучання та пошкодження житла. Але вже до вечора того ж дня енергетики зуміли повернути світло у оселі практично всіх споживачів.
Фото: ДСНС
Рятувальники ліквідовують наслідки обстрілів 23 грудня 2025
У Шепетівці на Хмельниччині від російського обстрілу на власному подвір’ї загинув чоловік. Над територією області збили понад 20 дронів та кілька ракет.
На Житомирщині від російського обстрілу загинула дитина. Росіяни активізували удари по області ще з минулих вихідних. У деяких районах тривога не стихала ледь не дві доби поспіль. У небі літали то розвідувальні, то ударні дрони — а 23 грудня регіон атакували і російські ракети.
Вже близько тижня росіяни посилили удари по Одещині. Цілять по енергетиці та портах області, є руйнування. Особливо складна ситуація на півдні області: ці території Москва хоче ізолювати, тому цілить по мосту через Дністер. Тисячі абонентів уже кілька днів живуть із суворими графіками знеструмлень.
Фото: ДСНС
Ліквідація наслідків атаки на Одещині
Складно зі світлом і у північній частині Чернігівщині — це примежжя з Росією. Ці території вороги атакують практично щоночі, ремонтники не встигають оперативно лагодити мережі та трансформатори, є загроза повторних ударів.
У Шостці на Чернігівщині лікарні знову переходили на роботу з генераторами. Росіяни знищили один із інфраструктурних об’єктів міста. Значна частина споживачів залишалися без світла, повідомляла місцева влада.
На Київщині внаслідок російської атаки загинула людина. Пошкодження житлових будинків та інфраструктури зафіксували щонайменше у двох районах.
Дронами росіяни атакували і Київ: п’ятеро людей постраждали, є пошкодження у будинках. У місті запроваджували аварійні відключення світла.
Фото: Національна поліція в Telegram
У Києві внаслідок атаки 23 грудня є поранені
«Нас ще влітку лякали, що росіяни запускатимуть до тисячі “шахедів” щоночі. Вони цього технічно не можуть зробити, бо не виробляють таку кількість безпілотників. Тобто йде накопичення і лише потім вони гатять. І загалом кількість дронів збільшується шляхом обманок», — каже президент Асоціації приватних пілотів та власників літаків Геннадій Хазан.
На російську атаку по Україні реагували у Польщі. Країна-сусідка підіймала свою стратегічну авіацію. У небо злітали не лише польські винищувачі, а й нідерландські та іспанські. Натомість у двох населених пунктах в Румунії 23 грудня ревіли сирени повітряної небезпеки. Мова про Галац та Тульчу, що розташовані неподалік кордону з Україною. Там була загроза ударів російськими безпілотниками, що атакували Одеську область. Зокрема, Москва намагалася бомбити українські порти на Дунаї та Чорному морі.
Від російських ударів сильно потерпає й український бізнес. Значних витрат йому додають як постійні відключення світла, так і безпосередньо самі російські атаки. Скажімо, під час атаки 23 грудня повністю без електроенергії залишилося підприємство «Запоріжсталь», сталася аварійна зупинка виробництва.
Великі підприємства можуть вберегти себе хіба що від планових відключень світла, за умови якщо вони імпортують електроенергію з європейського ринку. Ці обсяги повинні бути не менше 60 % від загального споживання.
Фото: Одеська ОВА
Наслідки російської атаки на Одещині
«Росіяни системно намагаються знищити велику українську промисловість. І це стосується не лише запорізьких підприємств, вони по них постійно луплять. Це всюди, по всій території України і це чітка стратегія ворога. Як і удари по складах з продовольством чи ліками», — вважає економіст Олег Пендзин.
Атомні станції призупинялися
Під масованим ударом опинилася енергетика одразу шістьох регіонів. Але найдужчий удар припав по заходу України. Росіяни знову цілили і по генерації електроенергії, і по системі розподілу та транспортування.
За даними аналітиків Центру Разумкова, дрони та ракети атакували, зокрема, Бурштинську теплову станцію. У компанії ДТЕК підтвердили: під ударом опинилася одна з ТЕС, але її назву не оприлюднювали. Цього року росіяни атакували цю теплову станцію вже всьоме.
«Загалом з початку повномасштабного вторгнення теплові станції ДТЕК були атаковані ворогом понад 210 разів», — додають у компанії.
Фото: vikna.if.ua
Так виглядала Бурштинська ТЕС після одного з ракетних ударів
Ще одна важлива для росіян ціль — це трансформаторні підстанції, що відповідають за передавання електроенергії з АЕС у мережу. Таким чином Кремль прагне погасити українські атомні станції, бо саме вони виробляють близько 60 % від усього світла в Україні. У Міністерстві енергетика кажуть: Росія грубо порушує міжнародні вимоги щодо ядерної безпеки.
«Це не повинно залишатися поза увагою міжнародної спільноти. Російську політику енергетичного терору потрібно зупинити», — каже виконувач обов’язків міністра енергетики Артем Некрасов.
Щоби уникнути серйозних аварій під час російської атаки — АЕС мусять сповільнюватися. Від чого рівень дефіциту електроенергії значно збільшується, що і є одним із факторів запровадження екстрених відключень світла. Проте головна причина знеструмлень областей — це, звісно, російські атаки.
Для того, щоби атомні станції вийшли на буденний темп генерації, потрібно до двох діб.
«Найгірша ситуація з енергозабезпеченням у Рівненській та Хмельницькій областях. Найближчими днями графіки відключень збільшаться в середньому до 4 черг (до 16 годин) із подальшим деяким скороченням тривалості», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Колапсу енергосистеми не буде, але графіків не уникнути
Росія прагне розбалансувати і розділити українську енергосистему по Дніпру. А ще фрагментувати мережі окремих областей. Найперше мова про Чернігівщину, Одещину та частково Харківщину. Саме тому з жовтня Кремль значно посилив удари по мережах. Зокрема, по малих трансформаторних підстанціях на рівні областей. На початок осені вони виявилися практично незахищеними. З одного боку — як влада, так і обленерго мали б розуміти рівень воєнних загроз. Але з іншого, захистити малі трансформатори — це затратна і тривала справа. Зрештою за неї таки взялися, але реалізувати проєкти повністю до кінця зими навряд чи вийде.
Фото: Макс Требухов
Так виглядає згорілий трансформатор (інсталяція)
Головним координатором процесу захисту об’єктів має бути Міністерство енергетики. Вже більше місяць відомство без очільника, влада досі безуспішно шукає кандидата.
«Моя суб’єктивна думка — міністерство без міністра краще справляється зі справами, ніж з попередніми очільниками. Щодо трансформаторів, то наскільки мені відомо, Агентство з відновлення вже взялося за це питання. Інше питання, що за три місяці це зробити просто нереально. У нас навіть підстанцій на 110 кВ десь три з половиною тисячі. А реальний дефіцит такого типу трансформаторів вже на такому етапі, коли з розбитих збирають “нові”», — розповідає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Генерація на гідроелектростанціях впала до чи не найнижчого показника в році. Це наслідок російських дроново-ракетних атак. Та попри все ГЕС все ж допомагають балансували енергосистему у час пікового навантаження.
Не ліпша ситуація із тепловими станціями, які усі без виключення зазнавали російських атак від початку повномасштабного вторгнення. Ремонти на ТЕС тривають цілодобово, однак провести їх швидко неможливо — руйнування дуже значні.
«Фактично вже ввечері 23 грудня аварійні графіки скасували у практично всіх областях. Запрацювали планові: на більшій частині країни — це три-чотири черги, а на заході — одна-дві. Думаю, що тривалість відключень не зміниться десь ще тиждень. А далі для західних областей знеструмлення будуть мінімальними. Але це за умови відсутності нових потужних атак. У решті ж областей немає передумов для скорочення тривалості відключень», — вважає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Фото: EPA/UPG
Під час відключення електроенергії внаслідок російського обстрілу
З початку тижня рівень споживання електроенергії збільшується. Це — сезонний фактор: що нижча температура, то більше світла потрібно країні. Вже днями вперше у новому опалювальному сезоні країну накриють морози до -10С, що може стати ще одним випробуванням для енергосистеми. Водночас в «Укренерго» переконують: зимна погода — це точно не найбільший виклик для енергетиків, хоча споживачі його можуть відчути.
«Буде мороз — це всього лиш значить, що відключення стануть трішки довшими. Прильоти можуть мати наслідки значно гірші, ніж мінус 20 градусів. Прогнозувати, що за певної температури буде дві, чотири тощо години світла на добу — немає сенсу. Просто завжди готуємося до найгіршого», — пояснює старший диспетчер централізованого диспетчерського управління ОЕС України Віталій Токар.
Україна могла б активізувати імпорт електроенергії з Євросоюзу, тим паче ліміт з грудня зріс на 200 МВт. Але збільшити обсяги закупівель наразі неможливо саме через руйнування мереж. На заході країни зазвичай немає потреби у більших обсягах, скажімо, концентрація промисловості там значно менша, ніж у інших частинах області. І саме там розташовані одразу дві АЕС. А от передати на схід більше імпортної електроенергії технічно неможливо через понищені мережі транспортування.
«Росіяни, які і нацисти у роки Другої світової війни, стріляють по нас як за розкладом. Тепер раз на сім-десять днів вони масовано б’ють по енергетиці, це вже реалії », — каже Володимир Омельченко. Енергетичний фахівець додає: «Ми маємо розуміти, що за таких умов більшість областей вже не мають шансів жити без відключень. За певних умов легше може бути хіба що на заході».
Фото: Міністерство енергетики України
