Уряд зменшує ривалість знеструмлень постраждати можуть важливі підприємства


Фото: EPA

Звідки уряд візьме більше електроенергії для населення 

Кабмін взявся за велику ревізію споживання світла в країні, таке відбувається вже не вперше. Але цього разу плани прем’єрки Юлії Свириденко є масштабними: очільниця уряду роздала кілька важливих доручень. По-перше, військові адміністрації повинні термінового переглянути списки критичних споживачів. Тобто тих підприємств та установ, що мають важливе значення для життєзабезпечення країни і потребують постійного постачання світла. У переліку й надалі залишатимуться лікарні, освітні заклади та оборонка. Виконання розпорядження контролюватиме уряд. 

«Популізм як він є, рафінований. Перерозподіл шляхом обмеження електропостачання для виробництв та підприємств. Не всі мають установки для самостійного енергозабезпечення виробництв. Держбюджет має величезний дефіцит. Якщо і виробництво зменшиться? Зарплати у людей теж зменшаться через неповний робочий день. Економіка? Ні, в уряді не чули такого», — каже фахівчиня ядерної безпеки, співзасновниця Антикризового експертного ядерного центру України Ольга Кошарна

Уряд уже зобов’язував військові адміністрації переглянути списки критичних підприємств. Таке відбувається фактично кожного опалювального сезону від початку повномасштабного вторгнення. 

У переліку захищених підприємств, які не зачіпають відключення, приблизно п’ять тисяч суб’єктів, порахували аналітики Центру Разумкова. І більше ніж половина з них не мають важливого значення для життєзабезпечення держави. Здебільшого йдеться про салони, ринки, готелі, торговельні центри тощо. Ба більше, отримавши статус критичного, такі підприємства фактично стають недоторканними. Компанії можуть місяцями не платити за електроенергію, однак законодавство забороняє відключати таких боржників.

Фото: informator.ua

«Однак споживачам не варто розраховувати на миттєве скасування стабілізаційних графіків. Цього не буде, оскільки дефіцит генерації та мережеві обмеження є набагато більшими, але деяке, незначне зниження тривалості відключень відбудеться, що в нинішніх умовах теж є цінним», — зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

Експерт також вважає, що уряд має готуватися до песимістичного сценарію розвитку ситуації у енергетиці. Росіяни намагаються розділити українську енергосистему по Дніпру. У такому випадку держава має розробити план максимального обмеження споживання промислових гігантів. Пріоритет у постачанні повинен залишатися за побутовим споживачам, впевнений Володимир Омельченко.

І вже зараз Україна може зекономити для населення приблизно 150 МВт додаткової електроенергії, вважають у Центрі Разумкова. Ця потужність приблизно дорівнює споживанню невеликого обласного центру. 

«У нас є одна цікава компанія, яка ніколи немає проблем із обмеженням електроенергії. Чим вона займається? А ось й не здогадалися. Вона транзитує російську нафту до Угорщини та Словаччини для того, щоб російський бюджет поповнювався вчасно. Назва цієї державної компанії “Укртранснафта”. За чотири роки війни вона допомогла заробити російським нафтовикам 20 млрд євро», — розповідає Володимир Омельченко. 

Теперішній перегляд списків захищених підприємств відрізняється від попередніх спроб, пояснює фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев. До кінця року Міненерго мало переглянути критерії критичності, це дозволило б викреслили зі списків скажімо, ресторани, торговельні центри чи цирки, які невідомо як туди потрапили. Але свіжі урядові доручення вимагають швидких рішень, каже експерт. Тому Кабмін пішов іншим шляхом — фактично встановивши ліміти споживання для критичних об’єктів. І у цьому криється головний ризик: за рахунок потенційного послаблення графіків для населення держава може сильно вдарити по справді важливих для країни підприємствах, додає Геннадій Рябцев. 

«Уряд посилається на Порядок визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності. Це взагалі не про це. Це вони просто хочуть, щоб когось викреслили з переліку критичних підприємств, щоб економити. Кого саме, за якими критеріями — невідомо. От ви маєте вкластися у ліміт 600 МВт год і все. А кого ви при цьому маєте виключити зі списку критичних, Кабміну взагалі начхати», — обурюється фахівець. 

Постраждалий від обстрілів об’єкт енергетичної інфраструктури на півночі України

Фото: EPA/UPG

Постраждалий від обстрілів об’єкт енергетичної інфраструктури на півночі України

Але навіть без статусу критичності, підприємства можуть отримувати світло постійно. Для цього вони повинні імпортувати електроенергію, її обсяги мають складати не менше 60% від споживання. Норма діє вже декілька років, уряд спеціально запроваджував таке правило для стабілізації системи під час дефіцитів. 

Ціни на електроенергію на західному кордоні загалом залишаються стабільними: у середньому на рівні 150 євро за МВт год. Значно здешевшав імпорт (-7 %) хіба що зі Словаччини. Натомість ціна на ринку на добу наперед складає орієнтовно 120-130 євро за МВт год.

«Уряд дає дозвіл на імпорт електроенергії державним компаніям та компаніям з часткою державної власності 50 % і більше. Це зменшить навантаження на систему і стабілізує ситуацію у години пікового споживання. Ухвалене рішення дозволить рівномірно розподілити навантаження між регіонами України. Ми робимо усе, щоб графіки були м’якшими», — розповів заступник міністра енергетики Миколи Колісника.

Через свята у другій половині грудня зазвичай фіксують сезонне зменшення споживання електроенергії бізнесом та промисловістю. Що також тимчасово може покращити ситуацію енергозабезпеченням населення. 

Разом з урядовими новаціями і великими ревізіями, несподівано змінився формат повідомлень про знеструмлення від «Укренерго». Із середи компанія перестала інформувати про кількість черг відключень у країні. Що є причиною для такого рішення енергетики, не пояснили. 

Фото: ua-energy.org

Менше світла на дорогах, але не всюди 

Економити електроенергію уряд хоче не лише за рахунок бізнесу. Кабінет міністрів доручив громадам скоротити споживання електроенергії. Вимкнути повинні вуличну рекламу, гірлянди, освітлення будівель та вулиць. Ліхтарі вмикатимуть лише на шляхах, де є підвищена аварійність. Перелік має скласти Міністерство внутрішніх справ та Нацполіція. 

Нарікання на бездумне освітлення вулиць під час дефіциту електроенергії й справді періодично виникають. Про це, скажімо, писав директор з комерційного обліку «Укренерго» Олександр Карпенко. Він наводив приклад як київських вулиць, так і невеликого населеного села біля столиці на пів тисячі мешканців, де горіли сотні LED-ліхтарів. 

До речі, торік уряд вже ухвалював спеціальне розпорядження про заходи з економії електроенергії. Робити це мали і за рахунок зовнішнього освітлення. 

«Це дуже локальні заходи. Вулична ілюмінація вона може дратувати, якщо у тебе немає світла, але у масштабах споживання — це мізер. Чайник включити вдома і це буде більше. Такими методами проблему не вирішити. А от перегляд критичних підприємств — це непогана ідея. Ще було б добре подивитися на побудову малої генерації, яку загальмував Герман Галущенко. Виграли компанії, які йому не сподобалися, а це додатковий гігават, який би був нам геть не зайвим», — розповідає членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун.

Фото: Макс Требухов

Разом із ревізією споживання електроенергії Кабмін зобов’язав два міністерства, Держенергонагляд та військові адміністрації забезпечити «повне функціонування об’єктів розподіленої генерації». Таке доручення щонайменше викликає подив, адже встановлення та стабільна робота малої газової генерації було одним із пріоритетів держави для енергетики під час війни. На цьому неодноразово наголошували і в уряді, і у Офісі Президента, і на рівні ОВА. Що ж заважало забезпечити «повне функціонування об’єктів розподіленої генерації» до цього — прем’єрка не уточнила. 

Масований російський удар 6 грудня значно погіршив ситуацію в українській енергетиці. Дрони та ракети знову атакували генерацію та систему передачі, внаслідок чого тривалість відключень значно зросла. Завдяки злагодженій роботі енергетиків ситуацію вдалося стабілізувати. У деяких західних областях знеструмлення якщо не скасували, то значно скоротили. Однак що далі на схід, то графіки є довшими. 

У Центрі досліджень енергетики вважають: на повне відновлення системи після обстрілу 6 грудня знадобиться до трьох місяців. І це без урахування нових обстрілів, а Росія безумовно атакуватиме знову. Натомість аналітики Центру Разумкова вже наголошують, що ситуація у мережі складніша, аніж вони прогнозували ще минулого місяця. 

Ремонт пошкодженого обладнання

Фото: EPA/UPG

Ремонт пошкодженого обладнання

«Це неможливо, щоб відключення всюди були рівномірними: на Харківщині і Закарпатті, чи Чернігівщині та Хмельниччині. Уряд не має чинити такі популістські кроки. Мовляв, пріоритет — це побутові споживачі. Пріоритет має бути для оборонної індустрії, і це не підлягає обговоренню чи коригуванню Себто вони мають отримувати по-максимуму від того, що їм необхідно. Решта — можуть бути лімітовані, і це цілком зрозуміло», — каже Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Киянин Юрій Хорунжий напівавтоматичним способом з 2022 року фіксує тривалість відключення світла у своїй квартирі. Каже, що рекордним виявився цьогорічний листопад: без світла довелося сидіти 162 години, тобто фактично тиждень. А середня тривалість вимкнення склала 3,5 години. 

З початку цього тижня «Укренерго» фіксує збільшення споживання. Що холодніше, то більше електроенергії потрібно країні. У компанії щодня закликають споживачів заощаджувати світло. Найперше не вмикати прилади одразу після відновлення енергопостачання — краще почекати хоча б пів години. 

За можливості споживачам й узагалі варто вмикати потужні прилади після 23:00. Так енергосистемі буде легше розподілити навантаження. Принцип простий: ощадливе споживання скорочує тривалість відключень. 

«Є кілька принципових відмінностей у новій хвилі енергетичного терору, який Росія почала у жовтні. Перша — упродовж одного відрізку часу вони атакують і енергетичну, і газову, і паливну інфраструктуру. Певним чином це зумовлене тим, що у них більші запаси засобів ураження, найперше мова про дрони. Друга серйозна відмінність — це концентрація ударів. На один об’єкт може припадати десятки дронів та ракети. Третє — серйозною ціллю тепер для них є інфраструктура обленерго», — пояснює фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. 

Фото: ua-energy.org

Без міністра і з потужною російською кампанією фейків

Влада досі не може визначитися, хто саме очолить Міністерство енергетики. За даними джерел LB.ua в уряді та Верховній Раді, двоє головних кандидатів відмовилися ставати міністрами. Один із них побоюється, що не матиме повної свободи дій у новому кріслі, інший — не готовий покинути попередню посаду. Процес призначення значно затягнувся і це погано впливає на ситуацію у галузі. Міненерго, скажімо, відповідає за координацію процесу відновлення пошкоджених об’єктів. 

«На мою думку, уряд має або швидко визначитися з новою кандидатурою, або дати можливість т.в.о. відповідально і спокійно відпрацювати весь сезон. Тут важливі й психологічні аспекти — у такій ситуації всім учасникам процесу потрібна стабільність і чітке розуміння, хто ухвалює рішення», — каже доктор технічних наук, фахівець галузі енергетики Леонід Уніговський. 

Разом з безупинними атаками по енергетиці, Росія проводить масштабну дезінформаційну кампанію. У хід знову пішли старі фейки про експорт електроенергії за кордон під час масових знеструмлень побутових споживачів. Днями у соцмережах та телеграм-каналами знову масово поширювали інформацію про те, що Україна буцімто активно продає електроенергію до Молдови. У цих побрехеньках навіть фігурували різні цифри: чи то майже 90 МВт, чи трохи менше 400 МВт. 

З 2022 року Молдова та Україна працюють синхронно в об’єднаній енергосистемі Європи. Російській удари по генерації та системах передачі впливають і на ситуацію у країні-сусідці. Минулими вихідними під час масованого обстрілу по Україні, Молдова мусила звертатися по аварійну допомогу електроенергією з Румунії. Інакше сусідня країна ризикувала поринути у темряву. Таким чином вдалося збалансувати молдовську енергетичну систему. 

«Попри чутки, Молдові з електрикою допомагала тільки Румунія. Причина відключень в Україні не змінилася — це російські удари, які пошкоджують генерацію та мережі. Енергетики цілодобово відновлюють систему, щоб світло повернулося у кожен дім», — наголосили у компанії ДТЕК. 

Імпорт електроенергії обмежений у 1.7 ГВт

Фото: iprosvita.com

Імпорт електроенергії обмежений у 1.7 ГВт

Кремль свідомо маніпулює цифрами та поняттями. Скажімо, називаючи фізичні перетоки електроенергії між країнами — комерційним експортом. Це два різних процеси, а з початком нової хвилі російських обстрілів Україна більше не продає електроенергію за кордон. 

Натомість імпорт світла з європейського ринку тепер триває цілодобово, повідомили у Міністерстві енергетики. Цього місяця ліміти закупівель зросли на 200 МВт, що в умовах війни надзвичайно важливо. 

У листопаді Україна імпортувала понад 400 тис. МВт год електроенергії, що помітно більше, ніж місяцем раніше. Одна це далеко не рекордні обсяги, вдвічі більшими закупівлі були, скажімо, у травні-червні торік. 

Тепер ж через значні руйнування імпорт не може вберегти країну від знеструмлень. По-перше, Росія знову сильно пошкодила генерацію — найперше теплові та гідроелектростанції. По-друге, росіяни понищили магістралі передачі електроенергії поміж областями. Система обмежена у можливості транспортування електроенергії із заходу на схід країни. За оцінками фахівців Центру Разумкова, енергодефіцитне Лівобережжя країни потребує приблизно 5 ГВт електроенергії. Це — колосальний обсяг, що приблизно дорівнює потужності п’ятьох великих атомних блоків. 



Вам також може сподобатися