Рада ліквідувала незалежність НАБУ і САП: що передбачає ухвалений закон 

22 липня о 08:40 частина членів комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розпочали незаплановане засідання. Це стало сюрпризом для керівництва парламентського органу. Голова комітету Сергій Іонушас узагалі був у відрядженні.

На зібранні заправляв заступник керівника, “любитель лотерей” зі “слуги народу” Максим Павлюк, номінально призначений в.о. перед початком обговорення порядку денного.

Народні депутати готували до розгляду Радою у другому читанні “невинний” законопроєкт № 12414, перша редакція якого передбачала виключно полегшення пошуку зниклих безвісти під час воєнного стану. 

Реклама:

У фінальній версії документа, яку нашвидкуруч “склепали” на засіданні комітету, з’явилося безліч суперечливих положень, зокрема контроль генерального прокурора над Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Фактично це означає знищення незалежності антикорупційних органів. Ініціатором таких “змін” є скандальний “слуга народу” Максим Бужанський.

В залі парламенту над законопроєктом дискутували з годину. “Європейська солідарність” і “Голос” блокували трибуну, вимагали зняти документ із порядку денного і відсторонити Руслана Стефанчука від головування на засіданні. Проти розгляду виступали й кілька депутатів зі “Слуги народу”. Але протест не дав результатів.

Верховна Рада 263-ма голосами ухвалила “оновлений” проєкт як закон. Спікер парламенту відразу після завершення засідання підписав документ і направив президенту. Директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко закликають Володимира Зеленського ветувати закон. 

Все описане вище відбулося наступного дня після “спецоперації” силовиків проти антикорупційних органів.

Європейські партнери і посли держав “Групи семи” стурбовані атакою на антикорупційні органи в Україні. Зокрема єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що незалежні інституції, як НАБУ і САП, є “життєво важливими” для євроінтеграції України. Натомість президент Володимир Зеленський на момент виходу матеріалу не озвучив свою позицію щодо цієї історії.

Що передбачає ухвалений Радою закон, як у гуманітарному законопроєкті з’явилися “антиНАБУшні” зміни та які це матиме наслідки для України – розбиралася “Українська правда”.

“Наше післявоєнне суспільство не пробачить будь-які корупційні кроки, і тому я впевнений, що ми це поборемо. Паралельно з цим є реформи, є антикорупційна система, у нас вона одна з найпотужніших в Європі, у нас багато інституцій. Завершується відбір до останнього антикорупційного органу (директора НАБУ – УП), і ця система буде на 100 відсотків працювати”.

Виступ Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції з питань безпеки, лютий 2023-го

Ключові положення закону 

Коли закон набуде чинності, генеральний прокурор отримає карт-бланш у вигляді контролю над антикорупційними органами в Україні. Він стане фактичним начальником прокурорів САП, який визначатиме, хто зі структури керуватиме розслідуваннями НАБУ. 

А зараз коротко про необмежені повноваження, які здобуде генпрокурор.

• Матиме абсолютний доступ до матеріалів справ НАБУ.
• Зможе надавати співробітникам Бюро письмові вказівки, обов’язкові до виконання на всіх рівнях – від дізнавачів до керівника.
• Передаватиме справи Національного антикорупційного бюро іншим органам, якщо вважатиме, що розслідування “неефективне”.

Раніше законодавство забороняло забирати будь-які провадження, підслідність яких визначена за НАБУ. На думку очільника Бюро Семена Кривоноса, це був один із головних елементів незалежності відомства.

• Вирішуватиме всі спори про підслідність справ для Національного антикорупційного бюро. До ухвалення закону цим займався керівник САП.
• Підписуватиме підозри у провадженнях НАБУ. 
• Матиме право самостійно закривати кримінальні справи проти високопосадовців, зкорема проти президента, прем’єр-міністра, урядовців, народних депутатів, суддів, прокурорів, військових вищого офіцерського складу Збройних сил, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, очільників НАБУ, САП, Державного бюро розслідувань, Ради національної безпеки і оборони, Національного агентства з питань запобігання корупції.
• Зможе призначати прокурорів без конкурсу і перевірки під час воєнного стану.

“Якщо від вас вимагають хабар, пропонують відкат чи будь-яку іншу корупційну схему, будь ласка, не мовчіть! Не потрібно писати у соцмережах: “Всьо пропало, ці – такі самі, як ті, Зеленський поставив своїх “рєшал”. Ні. Ось телефон, це “гаряча лінія” НАБУ. Дзвоніть і повідомляйте”.

Звернення Володимира Зеленського, вересень 2019-го

Місія – проголосувати 

Ще ввечері 21 липня в середовищі послів європейських держав та політичних кулуарах з’явились чутки, що влада намагатиметься оперативно осідлати розігнану в підконтрольних ресурсах медійну хвилю від рейдів СБУ – ДБР і позбавити нові антикорупційні органи їхньої незалежності.

Треба віддати належне організаторам корупційного путча – підготовка до удару по САП – НАБУ велась доволі законспіровано. Деталей законопроєкту і чи буде він взагалі, не знав майже ніхто з-поза вузького кола залучених із Верховної Ради й Офісу президента станом навіть на ранок 22 липня.

Реклама:

Голоси партнерів “мономеншості” по фактичній коаліції збирав лідер “Слуги народу” Давид Арахамія. Саме він вів комунікацію з усіма уламками “Партії регіонів” та олігархічних груп. Хоча є сумніви, що колишніх “регіоналів”, яких НАБУшники кошмарять уже два скликання поспіль, прям треба було вмовляти.

Депутатів “для службового користування” з президентської фракції допомагав організувати перший заступник Арахамії, колись справді погресивний реформатор, Андрій Мотовиловець. Декому особисто телефонував, за даними УП, і сам Андрій Єрмак.

Окремо варто згадати позицію фракції Юлії Тимошенко, яка майже в повному складі голосувала за правки Бужанського. Тут є частина політичного розрахунку – прислужитись владі в надії отримати щось навзаєм. Але є й ідеологічна частина. Юлія Володимирівна давно й однозначно оголосила “хрестовий похід” проти “заокеанського імперіалізму” та “внєшнього управлєнія”.

Пізно ввечері 21 липня джерела в Раді запевняли УП, що жодного законопроєкту про НАБУ/САП не було. Він з’явився аж уночі. 

Світлана Матвієнко, виконавча директорка ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив”, також це підтверджує: “Інформація про додані правки з’явилася пізно вночі 22 липня. Також наші джерела повідомили, що засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності провели надшвидко – о 8:40 ранку 22 липня. Перед цим, лише о 8:23, нардеп Максим Павлюк отримав повноваження в.о. голови комітету”.

Перед самим голосуванням зо три десятки нардепів із різних фракцій мали гідність висловити свій протест. Але вплинути на хід події це вже не могло – 263 депутати натисли кнопки “за” і зробили правки Бужанського законом.

“Сказав президенту США, що це не дуже гарна реклама для України, коли всі кажуть, що країна корумпована. Я запросив його до України, щоб він приїхав і побачив, що у нас справді демократична, європейська країна… Хотів би, щоб ця “реклама” закінчилася. Ми починаємо іншу історію”.

Володимир Зеленський про обговорення теми корупції в Україні під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, вересень 2019-го

Максимальна спроба відкату назад

– На що можна чекати завтра? Указ президента про скасування дій Конституції на час воєнного стану? – питає УП голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков і визнає: його робота полягає, зокрема, в прогнозуванні можливих кроків у сфері боротьби з корупцією. Але рішення Верховної Ради його шокувало. – Тепер я очікую максимальну спробу відкотити все, що тільки можливо. 

Якщо ліквідацію незалежності САП і НАБУ розглядати як окрему ланку в боротьбі Офісу президента з антикорупційними структурами, то цей ланцюг почав формуватися, за оцінкою Жернакова, з питання призначення директора Бюро економічної безпеки. Нагадаємо, що наприкінці червня конкурсна комісія направила до уряду подання на призначення директором БЕБ Олександра Цивінського, керівника підрозділу детективів НАБУ. Але всупереч законодавству Кабмін його не затвердив.

Читайте також: “Збитий” Кабміном директор БЕБ: “Ми працюємо проти всіх”

Далі, на думку Жернакова, в цьому ланцюзі – підозра ДБР голові “Центру протидії корупції” Віталію Шабуніну. В рамках справи – обшуки в квартирі загиблого Героя України Андрія “Джуса” Пільщикова. Потім – дискредитаційна кампанія проти редакторки відділу внутрішньої політики “Дзеркала тижня” Інни Ведернікової. Напередодні голосування в парламенті, 21 липня – масштабні обшуки в НАБУ. 

Читайте також: Антиантикорупційна спецоперація. Що стоїть за обшуками в НАБУ

– Також сьогодні Вища рада правосуддя закликала скласти комісію з формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів без участі міжнародників. Це фактично розворот у часи Януковича і в судовій реформі. Від цього можна відраховувати хроніку її вбивства, – каже Жернаков.

Якими можуть бути наступні перлини в цьому антиантикорупційному намисті? 

27 червня президент України призначив нового суддю Конституційного Суду Олександра Водяннікова, таким чином відновивши мінімальний кворум у 12 суддів. На розгляді ще кілька кандидатур, проте Жернаков впевнений, що вони так і залишаться на столі. Тому що при мінімальному кворумі достатньо, наприклад, щоб одна людина захворіла – і зупиниться весь процес.

Конституційний Суд залишається останнім запобіжником в державі від неконституційних рішень влади. І тому його повноцінна робота просто невигідна тим, хто ці неконституційні рішення може ухвалювати.

Реклама:

Причиною створення таких спеціалізованих антикорупційних органів, як НАБУ, САП, а потім Вищого антикорупційного суду (ВАКС), став запит суспільства на боротьбу з корупцією в топешелонах влади після Революції гідності. А також, що не менш важливо, вимоги західних партнерів, які готові це профінансувати.

Було зрозуміло, що швидко реформувати стару прокуратуру та правоохоронців не вийде, а нові органи можна було зробити незалежними та розбудувати за прозорими правилами.

– Роль генерального прокурора до 2014 року була надмірною і фактично він “вручну” керував усіма резонансними кримінальними провадженнями. Саме щоб уникнути цих ризиків і відправляти за ґрати топчиновників, було прийнято таке рішення, – пояснює Світлана Матвієнко. – Це давало певні механізми незалежності. Наприклад, заборону забирати справи з провадження і передавати іншим органам. Чи давати по них вказівки.

Тепер, підкреслює Матвієнко, децентралізація функцій перестає бути запобіжником від зловживань. Генпрокурор отримає необмежені повноваження в кримінальному процесі. Він може взяти будь-яке провадження і під приводом нагляду за законністю заблокувати його.

Говорячи про нові зміни, голова ВО “Автомайдан” Катерина Бутко згадує про справу заступника керівника Офісу президента Олега Татарова, якого підозрювали в причетності до дачі хабаря за фальсифікацію експертизи. 

– Ця справа була забрана в НАБУ, передана до Печерського суду і там успішно похована, – нагадує Бутко. – Якщо сьогоднішній закон буде підписаний президентом, подібне можна буде робити по кожній справі, яка стосуватиметься будь-якої особи, близької до влади. Наприклад, справу будуть передавати до ДБР, вона буде йти не в ВАКС, а, наприклад, у Шевченківський чи Печерський суд і там отримувати рішення, яке потрібно. Плюс, можна, наприклад, представника Офісу генпрокурора зробити прокурором у справах НАБУ. 

Реклама:

Всі механізми, якими можна забрати справу, закрити її і вбити, будуть у генерального прокурора. Ми повертаємось до 2013 року. Жоден генеральний прокурор, на мою думку, після Революції гідності не мав тих повноважень, якими зараз може бути наділений Кравченко. По суті, останній генеральний прокурор, який мав таку кількість повноважень – це був Пшонка. 

“Як обраний президент України я дуже хочу, щоб ви знали, що руки у вас не зв’язані. Будь ласка, ми дуже хочемо, щоб всі корупціонери, всі топкорупціонери дійсно відповідали за законодавством. Щоб вони заслужені вироки отримали, тому що нам суспільство це ніколи вже не пробачить”. 

“Я знаю, що до вас по-різному ставилася колишня влада, але ми не про колишніх, ми про майбутнє, я про майбутнє, і хочу вам сказати, що ми дійсно віримо у ваш професіоналізм, віримо у вашу енергію, віримо в ту справедливість, яка є у вас в серці. Я розумію, що на вас дуже багато тиснули, може навіть і зараз хтось тисне. Але якщо хтось тисне, дивіться, ми на вас впливати не будемо. А якщо на вас хтось тисне, кажіть – на них (впливати) будемо”.

Володимир Зеленський на зустрічі з працівниками НАБУ і САП, жовтень 2019-го

* * *

“Що, на Вашу думку, найбільш негативно впливає на загальну ситуацію в країні?” – так звучало одне з питань в дослідженні Центру соціальних та маркетингових досліджень “CОЦИС”, яке робили в червні цього року.

На третє місце респонденти поставили зниження рівня життя. На друге – постійні російські атаки на українські об’єкти. Але найголовнішим негативним фактором, на думку опитуваних, став високий рівень корупції у державі – про неї згадав майже кожен другий.

Можливо, в найближчому майбутньому цей відсоток знизиться. Але зовсім не тому, що Україна успішно долає корупцію. А тому, що українська влада активно бореться з антикорупціонерами.

– Те, що люди бачать корупцію – в першу чергу заслуга антикорупційних органів, тому що з десяти новин про наявність корупції, вісім – дев’ять продукують саме вони, – підсумовує Михайло Жернаков. – Якби їх не було, ми б і не знали про корупцію. Думали б, що вітри якісь дують з Росії, і тому ми всі х*рово живемо.

В нас сьогодні забрали інструмент навіть знати, хто і скільки у нас краде.

Ангеліна Страшкулич, Рустем Халілов, Роман Романюк, УП